В той день коли ми пливли не робили свята нам
Лиш жінки цілували і йшли.
Хвилі несли і дельфіни нас провели
До місця де час вже не знає де йти.

І було зовсім тихо,
Але найстарший з нас сказав:

Буде шторм і він нас занесе
Там де море німе, де ніколи не було життя
Хто його без страху пропливе
Тому з’явиться шлях і відкриється нова земля!
Море має вуха
Може нас забрати
Замовчіть усі!

Ми загубили роки, ми блукали по світах
Нас сповільнював штиль, нищив страх
Шторм нас ламав і розбійник нас грабував
І на мілину корабель наш сідав

І стало зовсім тихо,
І ось найстарший з нас сказав:

Ми вже близько, вітер нас несе
Там де море німе, де ніколи не було життя
Хто його без страху пропливе
Тому з’явиться шлях і відкриється нова земля!
Море має вуха
Може нас забрати
Замовчіть усі!

Перепливли бо почули ми звук води
І десь недалеко співали кити
Хтось закричав, хтось всміхнувся і прошептав:
Вже скоро земля. Ми додому прийшли.

Переплили місце ми страшне
Там де море німе, де ніколи не було життя
Корабель і вітер нас несе
І видніється берег, чекає нас нова земля!
Заселяй рівнини!
Гори заселяй!
Новий дім будуй!