Рассказан в вестибюле отеля «Киев» врачу-офтальмологу Елизавете К., которая жила там на время проведения конференции по вопросам нейрохирургии. Путуиши столкнулся с ней, ожидая регистрации.
Он рассказал еще одну легенду, в этот раз о заселении архипелага Реа первыми людьми. Согласно легенде, острова заселили выходцы из мифического материка Канден, который в то время страдал от страшной засухи. Самым сложным этапом путешествия было Немое Море, в водах которого любой самый тихий звук был смертельно опасным.
lyrics
В той день коли ми пливли не робили свята нам
Лиш жінки цілували і йшли.
Хвилі несли і дельфіни нас провели
До місця де час вже не знає де йти.
І було зовсім тихо,
Але найстарший з нас сказав:
Буде шторм і він нас занесе
Там де море німе, де ніколи не було життя
Хто його без страху пропливе
Тому з’явиться шлях і відкриється нова земля!
Море має вуха
Може нас забрати
Замовчіть усі!
Ми загубили роки, ми блукали по світах
Нас сповільнював штиль, нищив страх
Шторм нас ламав і розбійник нас грабував
І на мілину корабель наш сідав
І стало зовсім тихо,
І ось найстарший з нас сказав:
Ми вже близько, вітер нас несе
Там де море німе, де ніколи не було життя
Хто його без страху пропливе
Тому з’явиться шлях і відкриється нова земля!
Море має вуха
Може нас забрати
Замовчіть усі!
Перепливли бо почули ми звук води
І десь недалеко співали кити
Хтось закричав, хтось всміхнувся і прошептав:
Вже скоро земля. Ми додому прийшли.
Переплили місце ми страшне
Там де море німе, де ніколи не було життя
Корабель і вітер нас несе
І видніється берег, чекає нас нова земля!
Заселяй рівнини!
Гори заселяй!
Новий дім будуй!